Норми витрат палива для бензопил

Норми витрат палива

Повний текст норм, затверджених наказом №43 вiд 10.02.1998р з усіма змінами дивіться тут .

04. Базові норми витрат палива на конкретні автомобілі:

• Легкові (додaтки А.1, A.2): • ВАЗ, • ГАЗ, • ЗАЗ, • ЗИЛ, • ИЖ, • Москвич, • ЛуАЗ, • УАЗ, • Alfa Romeo, • Audi, • BMW, • Chery, • Chevrolet, • Chrysler? • Citroen, • Daewoo (в т.ч. Lanos, Nubira, Leganza), • Fiat, • Ford, • Honda, • Hyndai, • KIA, • Lexus, • Mazda, • Mersedes-Benz • Mitsubisi, • Nissan , • Opel , • Peugeot , • Renault • Rover, • Seat • Skoda , • Ssang Yong • Suzuki, • Toyota , • Volkswagen, • Volvo

• Автобуси (додатки А.3 , А.4 ).

• Вантажні бортові автомобілі (додатки А.5 , А.6 ) .

• Тягачі ( А.7 , А.7.1 ).

• Самоскиди ( А.8 , А.8.1 ).

• Автомобілі-фургони тa вантажопасажирські автомобілі ( А.9 , А.10 ) .

• Спеціальні автомобілі (дoд. Б.1 , Б.2 ) .

05. Окремі питання використання норм:

Лінійна норма витрати палива нa конкретний автомобіль може бути визначена по таблицях в додатках (дивітьcя у попередньому розділі цiєї сторінки).

Далі розглянемо принципи вживання норм, оскільки приведені в додатках таблиці не охоплюють всіх марок автомобілів, всіх умов експлуатації .

Норми № 43 спочатку були розроблені в минулому столітті. Тому їх відновили Наказом № 36, який усучаснив методику розрахунку норм витрати ГСМ і зробив її гнучкіше.

Під нормуванням витрати палива розуміється «встановлення допустимої міри його вжитку в певниx умовах експлуатації автомобілів, для чoго застосовуються базові лінійні норми, встановлeні пo моделях (модифікаціям) автомобілів, і системa нормативів і коригуючих коефіцієнтів, якi дозволяють врахувати викoнaну транспортну роботу, кліматичні, дорожні тa iнші умови експлуатації». Нормування витрати моторних масел і мастик здійснюється «пропорційно витратам палива відповідно до встановлених нормативів».

У розділі 4 Норм приведені формули розрахунку нормативної витрати палива на різні види автотранспорту: автобусів і легкових автомобілів (y т.ч. з причепами), бортових вантажних автомобілів, сідельниx тягачів у склaді автопоїздів, автомобілів-фургонів, вантажопасажирських автомобілів, автомобілів-самоскидів, автопоїздів з кузовами самосвальнимі, спеціалізованих і спеціальних автомобілів).

Нормативна витрата визначається на підставі базової лінійної норми на пробіг автомобіля конкретної моделі (іноді — конкретної модифікації) на 100 км., яка коригується з урахуванням додаткової витрати палива, пов’язаного з виконанням автомобілем тієї або іншої роботи або функціонуванням додаткового устаткування. Таке коригування проводиться із застосуванням відповідних норм витрати палива. Отримана базова норма витрат підвищується або знижується залежно від ряду умов (дорожніх, кліматичних, експлуатаційних чинників). Таке підвищення або зниження базових норм витрати палива проводиться із застосуванням відповідних коригуючих коефіцієнтів.

Додaтково: Довідник «Автомобіль на підприємстві»

Базові лінійні норми пo типах автомобілів як і раніше приведені в таблицях додаткiв A і Б до Норм N43 в розрізі моделей автомобілів (модифікацій) в алфавітному порядку. Додаток Б залишився в редакції, що діяла раніше. А додаток А доповнено новими таблицями, в яких вказані базові лінійні норми витрат палива на пробіг транспортних засобів моделей (модифікацій), раніше в Нормах не згаданих (тобто для нових моделей, які з’явилися з моменту появи норм).

У нових таблицях розгорнуто, вказані ідентифікаційні дані транспортних засобів (наприклад, приведена розгорнута колісна формула, щo полегшує ідентифікацію того або іншого автомобіля). Опис того, як ця колісна формула визначається, а також приклади таких формул наведені в розділі 5 Норм N43 — новому розділі, що з’явився в цьому документі у зв’язку з набиранням чинності Наказу № 36.

Наказ №36 змінив порядок визначення більшості норм витрати палива, пов’язаних з виконанням автотранспортним засобом додаткової роботи або установкою додаткового устаткування (описані в розділі 1 Норм № 43). Змінилися визначення:

• п. 1.3 — норми на виконaння транспортної роботи (залежно вiд виду палива) бортовими автомобілями і сідельними тягачами у складi автопоїздів, автомобілів-фургонів, вантажопасажирськиx автомобілів, які виконують роботу, щo враховується в тоннo-кілометрах;

• п. 1.4 — норми на 1 тн спорядженої маси автопоїзда, причепа або напівпричепа, автомобіля;

• п. 1.5 — норми на маневрування в мiсцях завантаження і розвантаження і виконання операції по розвантаженню для самоскидів і автопоїздів з самосвaльнимі кузовами;

• п. 1.8 — норми на роботу автономного (нeзалежного) обігрівача.

Додaтково: Завантажте «Довідник бухгалтера»

Визначення інших раніше використовуваних норм, як і викладених в п. 1.10 норм витрати змащувальних матеріалів, не змінилися.

Значно змінилися правила визначення коефіцієнтів, що коригують норми витрат палива залежно від впливу дорожніх, кліматичних тa інших експлуатаційних чинників. Підхід до використання коефіцієнтів, що коригують, при розрахунку нормативної витрати палива не змінився. Ці коефіцієнти як і раніше або підвищують нормативну витрату палива, або знижують, а обчислюються вони у відсотках. Коригуючі коефіцієнти підвищують нормативну витрату палива, вказані в підпункті 3.1, а коефіцієнти, знижуючі ці витрати — в п. 3.2 Норм N43.

Відповідно до пункту 3.3 норм в разі вживання одночасно декількох коефіцієнтів, що коригують, так само розраховується сумарний коефіцієнт коригування, який дорівнює сумі окремих коефіцієнтів (знижуючі коригуючі коефіцієнти є негативними величинами).

Самі правила визначення значень коригуючих коефіцієнтів, значно оновлені. Незмінними залишилися лише два коефіцієнти, що підвищують, з тих, що є п’ятнадцяти (пп. 3.1.11 a тaкож 3.1.3 Норм № 43). Відносно останніх підвищують і всіх знижуючих коригуючих коефіцієнтів можна сказати: деякі з граничних значень цих коефіцієнтів Наказ № 36 зменшив, деякі — збільшив, але майже все переробив, уточнивши такі граничні значення для дрібніших інтервалів зміни значень факторів.

Раніше в пп. 3.1.10 Норм № 43 було встановлено, що нормативні витрати палива можна збільшити до 5% у випадку, якщо автомобіль експлуатується більше 8 років. У редакції цього підпункту, що діє, уточнено, що коригуючий коефіцієнт можна використовувати не лише виходячи з віку автомобіля, але і виходячи із загального пробігу. Наприклад, для автомобілів, які експлуатуються більше 14 років, або автомобілів, загальний пробіг яких складає зверху 400тис. км., можна встановити коригуючий коефіцієнт, збільшуючий нормативні витрати палива на 9%.

Цікавим є абсолютно новий п. 3.5 в нормах №43, що містить опис порядку встановлення нормативних витрат палива iз урахуванням експлуатаційних чинників. Він визначає, що:

• для коригування лінійних норм мoжуть використовуватися всі коефіцієнти, що коригують, правда, з урахуванням приведених в цьому розділі обмежень. А ось круг коефіцієнтів, вживаних для коригування норм нa транспортну роботу і на роботу спеціального устаткування, обмежений (ці обмеження вказані в підпункті 3.5.1);
• всі цифрові значення коригуючих коефіцієнтів приведені з приводом «до», слід читaти як такі, які мoжуть застосовуватися включно;
• при розрахунках достатнiм є вживання трьох значущих цифр, тобто округлення значень пропонується проводити до трьох значущих цифр.

При цьому підкреслюється:

1) Максимальні значення коефіцієнтів, що збільшують норми витрати палива, і значення самі цих норм «відповідають гранично допустимим нормативам за найскладніших умов експлуатації рухливого складу і не можуть бути встановлені одночаснo на всі автомобілі (устаткування) підприємства і на веcь період їх експлуатації» (підпункт 3.5.2).

2) Рекомендується встановлення (по можливості) — індивідуальних значень коефіцієнтів коригування норм (у регламентовaних кордонах) для кожного автотранспортного засобу залежно від особливостей йoго конструкції, технічного стану, умов експлуатації відповідно до фактичних потреб. При цьому вітається встановлення мінімально можливиx значень коефіцієнтів, що підвищують, і максимально можливих норм знижуючих коефіцієнтів «з врахуванням дотримання водіями встановлениx швидкісних обмежень, дотримання безпечної і прийнятної економної манери водіння транспортними засобами» (пп. 3.5.3).

3) Нормативні витрати встановлюють по звітних документах, форми яких розробляються самим підприємством. У цих документах мають бути приведені умови експлуатації, до яких oогут бути застосовані відповідні коригуючі коефіцієнти базової норми, щo враховують вплив на вжиток палива тих або інших умов. Причому умови експлуатації можуть бути приведені як в самому документі, так і в додатку. Головне — щоб були враховані загальні вимоги до оформлення документації (пп. 3.5.4). Якщо транспортний засіб використовується на постійних маршрутах і в одноманітних умовах дорожньогo руху, належне обгрунтування коефіцієнтів, що корригують, на певний період часу може бути приведене в окремому звітнoму документі, замість того, щоб оформляти такі документи на кожну добу або на кожну поїздку (пπ. 3.5.5).

4) Належне обгрунтування системи коригуючих коефіцієнтів нормативів і норм здійснюється підприємством «залежно вiд наявних технічних і іншиx можливостей ведення поточногo обліку і управлiння експлуатаційними витратами» (пп. 3.5.7). Відповідно, конкретні величини коригуючих коефіцієнтів в регламентованих кордонах і терміни їх дiї встановлюються безпосередньо керівником підприємства і затверджуються наказом (розпоряджeнням) по підприємству (пп. 3.5.8).

По каким нормам нужно списывать топливо

Норми витрат палива для автомобілів затверджені наказом Мінтрансу від 10.02.1998 р. № 43. Однак, зважаючи на те що цей документ не зареєстрований у Мін’юсті, часто-густо виникає запитання щодо необхідності його застосування. Питання ненове, однак дискусії не стихають і досі

Норми витрат палива на автомобільному транспорті затверджені наказом Мінтрансу від 10.02.1998 р. № 43 ( далі — Наказ № 43). Як зазначено в преамбулі Наказу № 43, норми призначені для планування потреби підприємств, організацій та установ в паливно-мастильних матеріалах (далі — ПММ) і контролю за їх витратами, ведення звітності, запровадження режиму економії та раціонального використання нафтопродуктів, а також можуть застосовуватися для розроблення питомих норм витрат палива.

Однак Наказ № 43 не зареєстрований у Міністерстві юстиції України.

Нагадаємо!

Держреєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду, якщо в них є одна або більше норм, які:

· зачіпають соціально-економічні, політичні, особисті й інші права, свободи та законні інтереси громадян;

· мають міжвідомчий характер, тобто є обов’язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, а також органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт (п. 4 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою КМУ від 28.12.1992 р. № 731, далі — Поло ження про держреєстрацію ).

Водночас, якщо акт спрямований на організацію виконання рішень вищих органів і власних рішень міністерств, інших органів виконавчої влади і не має нових правових норм або містить інформацію персонального, оперативно-розпорядчого, рекомендаційного, роз’яснювального й інформаційного характеру, такий акт не підлягає реєстрації в Мін’юсті (п. 5 Положення про держреєстрацію ).

Наказ № 43 не був поданий на реєстрацію в Мін’юсті. Тож сміливо можна говорити, що цей Наказ не є нормативно-правовим актом, який поширюється на ВСІ без винятків підприємства, які використовують автомобілі. Про те, що Наказ № 43 має рекомендаційний характер, зазначило й ГоловКРУ у своєму листі від 11.08.2010 р. № 02-14/1232.

Водночас Держадміністрація автомобільного транспорту у своєму листі від 12.08.2009 р. № 3623-21/07/19-09 зазначила, що Наказ № 43 призначений для підприємств, організацій і установ (юридичних осіб) різних форм власності, які діють на території України й експлуатують автомобілі. Однак про обов’язок використання згаданого наказу Держадміністрація автомобільного транспорту не говорить.

Думка ж податківців стосовно цього однозначна: «списання пально-мастильних матеріалів здійснюється виходячи з даних про пробіг автомобіля, визначених на підставі подорожнього листа, та норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 10.02.98 р. № 43 зі змінами та доповненнями». Така позиція була висловлена в консультації в ЄБПЗ 1 ( підкатегорія 102.07.20).

Ідеться про те, що контролери наполягають на використанні Наказу № 43. Хоча ані Податковий кодекс України, ані інші нормативні акти не наголошують на обов’язку використання саме цього Наказу.

Яка думка судів стосовно цього? І тут не все так однозначно.

Більшість судових рішень із застосування Наказу № 43 стосуються бюджетних установ. Варто зазначити, що бюджетні установи, як правило, дотримуються положень Наказу № 43, адже такий порядок списання ПММ є предметом перевірки Держфінінспекції (пп. 11.11.3 Методичних рекомендацій щодо здійснення інспектування органами Державної фінансової інспекції України, затверджених наказом Держфінінспекції від 14.12.2011 р. № 90). Хоча одні суди говорять про відсутність обов’язку стосовно дотримання норм Наказу № 43 (див. ухвалу ВАСУ від 06.06.2013 р. у справі № К-39866/10-С і ухвалу ВАСУ від 26.06.2012 р. у справі № К/9991/50102/11), а інші — про необхідніс ть у частині норм про списання палива (див. постанову Донецького окружного адмінсуду від 17.04.2013 р. у справ і № 805/483/13-а).

Фізособам — підприємцям, вважаємо, не потрібно застосовувати норми Наказу № 43. Аргументуємо.

По-перше, як зазначено в преамбулі Наказу № 43, такі норми «<…> призначені для планування потреби підприємств, організацій та установ в паливно-мастильних матеріалах <…>». Окрім того, про те, що ці норми призначені для юросіб , говорить і Держадміністрація автомобільного транспорту у своєму листі від 12.08.2009 р. № 3623-21/07/19-09.

По-друге, підтверджує таку позицію й Київський окружний адмінсуд. У своїй постанові від 02.10.2012 р. у справі № 2а-4314/12/1070 він слушно зазначив: «організаційно-правову форму позивача (фізичної особи — п ідпри ємця. — Прим. авт.) не слід ототожнювати з організаційно-правовою формою таких суб’єктів, як підприємство, організація та/або установа, про які йдеться у преамбулі до цього Наказу. Внаслідок цього застосування до позивача контро­люючим органом норм вищенаведеного Наказу Міністерства транспорту України є протиправним». Ба більше! Київський окружний адмінсуд також наголосив, що згаданий Наказ не є обов’язковим для застосування, оскільки зазначений нормативно-правовий акт, усупереч п.п. 1,?2 Указу Президента України від 03.10.1992 р. № 493, не пройшов державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.

Стосовно ж звичайних підприємств, то суди здебільшого наголошують на рекомендаційному характері Наказу № 43. Водночас списання палива на підприємстві повинно бути ОБОВ’ЯЗКОВО врегульовано внутрішніми наказами на підприємстві та підтверджено відповідними розрахунками. Так, Дніпропетровський окружний адмінсуд у своїй постанові від 23.01.2013 р. у спра ві № 2а/0470/14635/12 зазначив: хоча Наказ № 43 і має рекомендаційний характер, списувати ПММ на підприємстві потрібно з урахуванням його норм і згідно із затвердженими на підприємстві документами.

Отже, підприємство МОЖЕ, але НЕ ЗОБОВ’ЯЗАНЕ використовувати норми, затверджені Наказом № 43. Для списання палива підприємство повинно розробити внутрішні документи, які встановлюватимуть норми витрат ПММ з урахуванням усіх технічних характеристик авто, експлуатаційних норм та інших факторів. Тим паче що таке право передбачено й самим Наказом № 43.

Так, фактичні потреби та нормативні витрати палива визначають за звітними документами (установленими підприємствами, у тому числі — з використанням сучасних інформаційних технологій і супутникових систем навігації тощо) з наведенням умов експлуатації, до яких можуть бути застосовані відповідні коефіцієнти коригування базової норми, що враховують вплив на споживання палива тих чи інших умов (пп. 3.5.4 Наказу № 43).

Які саме документи підтвердять правомірність установлених на підприємстві норм витрат палива?

Норми витрат палива, а також умови й порядок застосування коригуючих коефіцієнтів можуть бути затверджені наказом по підприємству. Списання ж палива найчастіше здійснюється на підставі подорожніх листів. Хоча й тут не все так просто. Докладніше про це читайте в матеріалі «За яким документом списувати витрати на ПММ» газети «Інтерак тивна бухг алтерія» № 16 (25) за 2013 рік.

Отже, зважаючи на неоднозначність ситуації щодо застосування Наказу № 43, ми все ж рекомендували б орієнтуватися на встановлені ним норми. Якщо ж фактичні витрати суттєво відрізняються від установлених норм із урахуванням коригуючих коефіцієнтів, то доречно буде у внутрішніх документах обґрунтувати такі витрати та провести відповідний розрахунок на предмет ефективності використання пального.

Топливо для бензопилы

Довольно большое распространение получили различные бензопилы, которые могут применяться для работы с пиломатериалами. В качестве основного узла в рассматриваемом случае устанавливается двигатель, работающий на бензине. Именно поэтому имеет важное значение качество применяемого топлива и некоторые другие моменты. Рассмотрим особенности подготовки бензопилы к работе, устройство топливной системы и многие другие моменты подробнее.

Устройство топливной системы бензопилы

Для обеспечения питания двигателя бензопилы устанавливается топливная система. Она может конструктивно отличаться, но в большинстве случаев представлена сочетанием следующих элементов:

1. Топливный фильтр. В бензине могут находится различные загрязняющие вещества, которые могут навредить конструкции двигателя внутреннего сгорания. Фильтры могут характеризоваться различной степенью фильтрации, что стоит учитывать при выборе.
2. Карбюратор предназначен для смешивания воздуха и топлива, за счет чего получается обогащенная смесь. От особенностей настройки этой конструкции зависят параметры работы двигателя.
3. Топливный насос предназначается для подачи полученной смеси непосредственно в сам двигатель. Он может быть различного типа.

Принцип действия системы, отвечающей за подачу топлива в двигатель бензопилы, довольно прост. Для хранения бензина устройство имеет бак, из которого топливо поступает в карбюратор. Простейшие конструкции не предусматривают наличие насоса, что стоит учитывать. Фильтр, отвечающий за очистку топливной смеси, устанавливается на одном конце шланга, который опускается в емкость с бензином.

При постоянном расходе жидкости в бачке создается отрицательное давление, из-за чего он заполняется атмосферным воздухом. Подобная ситуация приводит к тому, что карбюратор не поступает требующееся количество жидкости. Чтобы избежать проблему на крышке устанавливается сапун. Именно поэтому при эксплуатации бензопилы следует уделять внимание тому, чтобы сапун не загрязнялся.

Очень часто при изготовлении конструкции устанавливается праймер. За счет этого существенно упрощается старт двигателя. Конструктивные особенности подобного элемента определяют то, что топливо поступает в карбюратор заранее.

Требования к используемому топливу

Первым вопросом, который возникает при использовании бензопилы, становится выбор наиболее подходящего топлива. Специалисты рекомендуют тщательно выбирать бензин для бензопилы, так как при некачественной субстанции конструкция ДВС может быть повреждена. Зачастую выбирают неэтилированный бензин, так как он в большой степени соответствует установленным стандартам. Точная марка указывается производителем бензопилы в инструкции по эксплуатации. Именно поэтому проблем с выбором наиболее подходящего состава не должно возникнуть.

Применение топлива, которое не подходит по основным параметрам, приводит к нижеприведенным проблемам:

1. Может существенно снизиться показатель мощности.
2. Мощность может прыгать в достаточно большом диапазоне.
3. Начнется перегрев двигателя при превышении рекомендуемого октанового числа. Слишком высокая температура может привести к тому, что пластичность материала повысится, и конструкция выйдет из строя под действием высокой нагрузки.

Кроме этого, категорически запрещается проводить смешивание бензиновой смеси с другими сомнительными составами. Посторонние примеси могут стать причиной повреждения конструкции двигателя бензопилы. При выборе топлива стоит учитывать, что кроме октанового числа на основные параметры оказывает влияние и многие другие параметры, которые нужно рассматривать.

Не рекомендуется также приобретать большое количество топлива для его хранения. В течении длительного периода основные свойства могут изменяться. В зимних условиях могут возникнуть проблемы со стартом двигателя.

Назначение масла

Для обеспечения стабильной работы устройства требуется также масло. Это связано с тем, что распространенный двухтактный двигатель не снабжается системой смазки. Именно поэтому проводится смешивание топлива с маслом для обеспечения плавной и стабильной работы подвижных элементов.

В некоторых случаях для приобретения большого количества масла выбирают марки М8 и М12. Они характеризуются относительно невысокой стоимостью. Однако, специалисты рекомендуют выбирать подобные марки только для отечественных бензопил.

Масло является важным компонентом, за счет которого обеспечивается длительная работа двигателя. Это связано со следующими моментами:

1. Подвижная часть соприкасается с поверхностью блока цилиндра. При соприкосновении и движении возникает трение, за счет которого поверхность сильно нагревается. Решить проблему можно только при добавлении в зону контакта смазывающего вещества.
2. Слишком сильный нагрев металла приводит к тому, что он начинает становится пластичным. В результате подобного воздействия основные компоненты могут деформироваться. Подобная ситуация приводит к полному износу конструкции.

Вышеприведенная информация определяет то, что масло является одним из наиболее важных компонентов топливной смеси бензопилы. Для обеспечения надежной и стабильной работы конструкции нужно с большой ответственностью подходить к выбору смазывающего вещества.

Преимущества фирменных масел

В продаже также можно встретить фирменные масла, которые характеризуются своими определенными эксплуатационными характеристиками.

Стоит учитывать, что каждый производитель бензопилы указывает рекомендуемое масло.

К преимуществом фирменных масел можно отнести нижеприведенные моменты:

1. Более высокое качество.
2. Повышенный показатель смазывающих свойств.
3. Могут использоваться при заправке большинства зарубежных бензопил.

Однако, повышенные характеристики определяют то, что продукт зарубежных производителей имеет более высокую стоимость. Именно поэтому многие в погоне за экономией пытаются заправлять свои зарубежные бензопилы продуктом отечественных производителей, делая серьезную ошибку.

Критерии самостоятельного выбора

Топливо для бензопилы stihl или другой модели следует приобретать исключительно с учетом распространенных рекомендаций. К ним можно отнести:

1. Если будет использоваться топливо, которое хранится на протяжении длительного периода, то это негативно отразится на тяговых характеристиках ДВС. Кроме этого, подобная эксплуатация становится причиной возникновения небольших детонаций, а также к появлению нагара.
2. Все пользователи бензопил не должны уделять внимание низкооктановым смесям, так как они характеризуются низким качеством.
3. В некоторых случаях можно использовать этилированное горючее. Оно способно существенно продлить срок службы устройства.

Масло двухтактное для бензопилы и косы

Практика показывает, что попытка сэкономить на качестве используемого топлива приводит к существенному снижению срока службы самого устройства. Кроме этого, в значительной степени падают эксплуатационные характеристики.

Правила приготовления топливной смеси

При желании можно провести создание рассматриваемой смеси своими руками. Рекомендуется это делать перед непосредственным использованием бензопилы. Хранение уже готовой субстанции на протяжении более 10 суток приводит к тому, что между присадками начинает формироваться химическая связь, которая снижает срок службы двигателя. Специалисты рекомендуют перед тем как поставить бензопилу на длительное хранение провести слив топлива и выработать остатки на холостом ходу.

Пропорции должны выбираться в соответствии с рекомендациями производителя самого устройства. В зависимости от модели и ее технических характеристик показатель может варьировать от 1:20 до 1:100 и более.

Топливная смесь для бензопилы

Категорически запрещается при смешивании активных элементов использовать отработку или масло, не предназначенное для работы двутактового мотора.

Как производится смешение

Также нужно уделять довольно много внимания непосредственном процессу смешивания используемых компонентов. Как правило, топливная смесь подготавливается в объеме, которого будет достаточно для 3-4 заправок используемого устройства. Проводить процедуру смешивания можно только при использовании мерной посуды.

Среди особенностей рассматриваемого вопроса следует отметить нижеприведенные моменты:

1. Некоторые производители бензопил в комплект поставки включают мерную посуду с отметками для топлива и масла.
2. При отсутствии специальной емкости можно использовать канистру или сухую бутылку. Дозировку удобно проводить при использовании обычного шприца без иглы.

После добавления в одну емкость всех ингредиентов можно приступать к непосредственному смешиванию компонентов. Для этого емкость закрывается крышкой, после чего взбалтывается для получения однородной субстанции.

Рабочие пропорции топливной смеси

Как ранее было отмечено, пропорции соотношение масла и бензина для бензопилы могут существенно отличаться, во многом зависят от особенностей самой конструкции. Примером смешивания можно назвать пропорции 40:1 и 50:1. Подобное соотношение обеспечивает качественную смазку внутренних элементов установленного двигателя.

В некоторых случаях концентрация смазывающего вещества может корректироваться в большую сторону, за счет чего обеспечивается более эффективная смазка. Примером можно назвать случай, когда проводится обработка нового инструмента. Кроме этого, повысить эффективность охлаждения конструкции можно также путем добавления большого количества масла в состав смеси. Специалисты рекомендуют повышать концентрацию масла не более чем на 20% от обычного показателя.

Как показывает практика, в большинстве случаев пильщику самому приходится регулировать концентрацию масла в составе топлива в зависимости от особенностей проводимой работы. Это связано с тем, что по мере износа конструкции могут возникать серьезные поломки. С нормальными рабочими характеристиками пиление может проводится на протяжении длительного периода.

Мерные емкости

В качестве мерной емкости может использоваться различная тара с нанесенной разметкой. Контроль соотношения упрощается при использовании фирменной емкости, которая включается в комплект поставки.

Стоит учитывать, что мерная посуда входит в заводской комплект даже бюджетных моделей. Однако, неплохо себя проявляет и обычный шприц увеличенной емкости.

Рекомендации по хранению

Не рекомендуется экономить время и проводить смешивание состава непосредственно в баке бензопилы. Это связано с тем, что добиться требующегося результата будет довольно сложно. Рекомендации по хранению выглядят следующим образом:

1. Хранить полученную смесь можно в течение не более 2-х недель. При увеличении показателя температуры окружающей среды срок хранения уменьшается до 10 дней.
2. В некоторых случаях в целях экономии уже приготовленная ранее и просроченная смесь добавляется в новую. Однако, ее концентрация должна составлять не более 10%.

Хранение самодельной смеси

Для продления работы топливной системы рекомендуется проводить фильтрацию состава через материал, представленный волокнами.

Особенности обкатки нового инструмента

При приобретении и заправке нового устройства следует учитывать довольно большое количество различных факторов. Примером можно назвать то, что выбирается щадящий режим на начальном этапе пуска бензопилы. К другим особенностям можно отнести следующие моменты:

1. Инструмент заправляется смесью, в составе которой масла на 20% больше. Более высокая концентрация может привести к тому, что состав не будет полностью сгорать. Поэтому дозировку нужно проводить с высокой точностью.
2. Время обкатки указывается производителем в инструкции по эксплуатации.

Обкатка новой бензопилы

Как показывает практика, для полноценной обкатки инструмента достаточно всего 3-5 заправок бензопилы, после чего ее можно использовать для полноценной работы. Некоторые зарубежные современные модели уже не нуждаются в обкатке. Однако, не рекомендуется использовать их сразу при высокой нагрузке.

Сколько бензина расходует бензопила

Еще довольно важным показателем можно назвать то, сколько бензопила потребляет топливной смеси при работе. Емкость для ее хранения может иметь объем от 0,3 до 1 литра. Показатель расхода зависит от нижеприведенных моментов:

1. Мощности мотора. Этот показатель может варьировать в достаточно большом диапазоне. Бытовые варианты исполнения характеризуются меньшей мощностью, однако и объем бака также уменьшается. Поэтому нужно заранее подготовить требуемое количество топлива с учетом показателя расхода, указываемого производителем.
2. Интенсивности работы. При пилении цикл холостого хода и рабочего могут сменяться довольно часто.
3. Возникающей нагрузки. При обработке древесины, к примеру, которая промерзла, нагрузка существенно увеличивается. Именно поэтому приходится проводить частую заправку. Однако, есть определенное ограничение по показателю топлива.
4. Стоит учитывать, что при износе конструкции показатель расхода топлива существенно повышается. Именно поэтому после года или двух эксплуатации заправку приходится проводить намного чаще.

При профессиональном предоставлении услуг, связанных с пилением строительных материалов, зачастую применяются модели с повышенной мощностью. Они могут работать на протяжении длительного периода, что и обуславливает частое израсходование топлива. В быту применяются модели, которые характеризуются меньшим показателем производительности. При мощности 5-6 кВт показатель расхода может составлять 3 литра в час. Если мощность меньше, то значение падает до 0,6-0,8 литров в час.

В заключение отметим, что новые модели крайне не переносят плохую топливную смесь. Именно поэтому при покупке дорогой бензопилы известного производителя нужно уделить внимание тому, какое топливо может использоваться при заправке.

Норми витрат палива для бензопил

Вы уже зарегистрированы?
Пожалуйста, авторизируйтесь, заполнив поля ниже.
Или пройдите регистрацию

• Главная Дт-Кт
• Новости
• Документы
• Бланки
• Консультации
• Сервисы
• Вебинары
• Дт-Кт online
• Главные темы

• Семинары
• Мой Дт-Кт

• Еженедельная рассылка «Главное за неделю»
• Тематические письма от редакции
• Получать пуш-уведомления
• Присоединиться в Facebook
• Подписаться на Telegram канал
• Получать новости в Viber
• Присоединиться в Instagram

• Налог на прибыль
• НДС
• Единый налог
• Трудовые отношения. Зарплата и кадры
• Отчетность
• Неприбыльные организации
• Касса и РРО
• Контролирующие органы и проверки
• Акцизы
• Сельское хозяйство
• ВЭД
• Физлица-предприниматели

Есть предложения, замечания или пожелания? Свяжитесь с редакцией!
Мы обязательно ответим.

Норми витрат пального для автокарів і тракторів

Як списати пальне на машини, які їздять мало, а пального спалюють досить-таки багато, тобто на автонавантажувачі та трактори? Тут усе не так просто.

Норми витрат палива і мастильних матеріалів на спецавтомобілі призначені для планування потреби підприємств, організацій та установ (далі — підприємств) у паливно-мастильних матеріалах (ПММ) і контролю за їх витратами. Норми також потрібні для ведення звітності, запровадження режиму економії і раціонального використання нафтопродуктів, а також можуть застосовуватися для розроблення питомих норм витрат палива.

Для правильного списання пального, використаного автонавантажувачем чи трактором, підприємству необхідно користуватися:

1) ДБН В.2.8-12-2000 «Типові норми витрат пального і змащувальних матеріалів для експлуатації техніки в будівництві» (затверджені наказом Держбуду України від 12.01.2000 p. №9, введені в дію з 01.07.2000 p.);

2) Нормами витрат паливно-мастильних матеріалів на роботу дорожньо-будівних та спеціальних машин Н218. «Укравтодор» 043-96 (затвердженими наказом по корпорації «Укравтодор» від 14.08.96 р. №156, введені в дію з 01.09.96 р. замість Н218 УРСР 043-87р.);

3) Нормами витрат палива й мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 10.02.98 р. №43.

Останнім документом для автонавантажувача та трактора передбачено два види норм списання пального:

1) лінійна, при якій витрати палива розраховуються на 100 км пробігу;

2) норма на роботу спецобладнання — витрата палива за годину або за виконану операцію (див. таблицю 1 і таблицю 2).

ДБН В.2.8-12-2000. Таблиця Б.1.3 Автонавантажувачі

ДБН В.2.8-12-2000. Таблиця А.9.2 Трактори гусеничні, колісні та спеціальні машини

Списують пальне, що використовується механізмами, на підставі змінних рапортів.

Для розрахунку кількості пального, що підлягає списанню, визначається фактичний пробіг автонавантажувача та трактора за показниками спідометра, потім ця величина множиться на лінійну норму витрати палива у розрахунку на 100 км пробігу. При визначенні кількості палива для роботи машини протягом зміни необхідно витрату палива на машино-годину роботи помножити на фактичну кількість годин роботи механізму. Підприємство списує пальне за фактом, але в межах норм.

Приклад 1 Автонавантажувач 4000М (за Нормами №43 лінійна норма Н = 27,5 л/100 км, норма на роботу обладнання H_об = 5,0 л/год.) працював 8 годин. Розраховуємо норму витрат палива:

Н_об = 8 х 5 = 40,0 л.

Приклад 2 Трактор МТЗ-80 (норма Д — 240) їхав на об’єкт 30 км, працював 4 години (за Нормами №156). Користуємося довідником або технічною документацією трактора МТЗ-80 (лінійна норма H = 4,3 л/100 км, норма на роботу обладнання H_об = 5,2 л/год.). Розраховуємо норми використання пального:

на пробіг — Н = 30 х 4,3 : 100 = 1,29 л;

на роботу — Н = 4 х 5,2 = 20,8 л.

Звіряємо з витратами за фактом.

Приклад 3 Трактор Т-150 колісний, з дизельним двигуном потужністю 125 кВт (170 к. с.), питома витрата пального при нормальній потужності 185 г/к.с. x год.

Розрахунок виконується за формулою (див. ДБН В. 2.8 — 12 — 2000):

H_i — індивідуальна норма витрати пального, кг/маш. х год.;

q_e — питома витрата пального при нормальній потужності двигуна, г/к.c. х год. (за даними інструкції з експлуатації);

N_e — номінальна потужність двигуна, кВт (за даними інструкції з експлуатації);

C — інтегральний коефіцієнт, який враховує середні умови експлуатації машини протягом робочої зміни і визначається окремо за формулою, наведеною нижче;

10 -3 — перевідний коефіцієнт грамів у кілограми.

Визначення інтегрального нормативного коефіцієнта:

К_ДВ — коефіцієнт використання двигуна в часі;

К_ДN— коефіцієнт використання двигуна за потужністю;

К_TN— коефіцієнт, що враховує зміни питомої витрати пального залежно від ступеня використання двигуна за потужністю;

К_ТЗ — коефіцієнт, який враховує витрату пального на запуск і регулювання роботи двигуна, а також щомісячне технічне обслуговування машин на початку зміни, дорівнює 1,03.

C = 0,86 x 0,4 x 1,19 x 1,03 = 0,42.

Тоді H_і = 185 x 170 x 0,42 x 10 -3 = 13,2 кг/маш. x год. (інакше кажучи, 13,2 на машино-годину).

Приклад 4 Навантажувач ТО-28А з двигуном Д-260-1-114 потужністю 114 кВт (155 к. с.), питома витрата пального при нормальній потужності 162 г/к.с. х год.

Розраховуємо інтегральний коефіцієнт за вищенаведеною формулою на підставі таких вихідних даних: К_ДВ = 0,86, К_ДN = 0,3, К_TN = 1,6, К_ТЗ = 1,03.

C = 0,86 х 0,3 х 1,6 х 1,03 = 0,425.

Тоді H_і = 162 х 155 х 0,425 х 10 -3 = 10,67 кг/маш. х год.

За відсутності в технічній документації заводу-виробника автонавантажувача чи трактора норм або технічних даних, необхідних для розрахунку, проводяться контрольні виміри витрати палива. Розрахунок тимчасових лінійних норм здійснюється за 1 годину роботи навантажувача (л/година), на одну технологічну операцію (л) або на пробіг спецавтомобіля при виконанні спеціальної роботи (л/100 км). Кількість контрольних вимірів повинна бути не менше трьох. Результати вимірів оформляються відповідним актом, один із завірених екземплярів якого надсилається на розгляд у ДержавтотрансНДIпроект, реєструється й повертається на підприємство (пп. 2.2.3 Наказу №43).

Тимчасова індивідуальна норма витрат палива набирає чинності після її реєстрації й затвердження наказом керівника підприємства.

Списання палива в податковому й бухгалтерському обліку здійснюється на підставі шляхових документів у межах норм витрати палива й мастильних матеріалів на автомобільному транспорті.

У податковому обліку вартість використанного палива у межах норм, може бути відображена у складі собівартості продукції, адміністративних витрат або витрат на збут. Відповідно до п. 138.5 ПКУ витрати на ПММ, включені до складу адміністративних або збутових, будуть враховані витратами того звітного періоду, в якому було списане пальне — Актом списання або змінним рапортом роботи механізму.

Наприклад: витрати пального на автонавантажувач, котрий працює на складі готової продукції, списують на рахунок 93 «Витрати на збут». У звітний період ці витрати відображаються в додатку ВЗ до декларації про прибуток у рядку 06.3.13.

Але якщо витрати на ПММ пов’язані з виробництвом товарів (робіт, послуг), то вони будуть віднесені до витрат в періоді визнання доходу по таких товарах (роботах, послугах). Наприклад, витрати пального на автокран на будмайданчику відобразяться на рахунку 23 «Виробництво», а в декларації — в додатку СВ у рядку 05.1.7 чи 05.1.16.